Що це таке?
Сальпінгоофорит – це запалення маткових труб і яєчників, яке часто виникає одночасно, оскільки ці органи анатомічно та функціонально пов’язані між собою. У медичній практиці цей стан ще називають “аднексит”. Захворювання є одним із найпоширеніших запальних процесів у жінок репродуктивного віку і нерідко стає причиною безпліддя, позаматкової вагітності або хронічного болю внизу живота, тому при перших симптомах важливо звернутися на консультацію гінеколога.
У більшості випадків сальпінгоофорит має інфекційне походження – збудники потрапляють у статеві шляхи висхідним шляхом із піхви чи шийки матки. Хвороба може починатися гостро, з яскравими симптомами, або протікати хронічно, поступово порушуючи роботу репродуктивної системи :contentReference[oaicite:0]{index=0}.
Види
Залежно від перебігу, локалізації та типу збудників виділяють кілька форм сальпінгоофориту.
Основні види сальпінгоофориту:
- Гострий сальпінгоофорит – характеризується раптовим початком, болем, підвищенням температури та інтоксикацією.
- Підгострий – має менш виражені симптоми, але все ще активний запальний процес.
- Хронічний сальпінгоофорит – тривалий перебіг із періодичними загостреннями, часто супроводжується спайками та непрохідністю труб.
- Однобічний – уражена лише права або ліва труба з яєчником.
- Двобічний – запалення охоплює обидва придатки, що значно підвищує ризик ускладнень.
Також розрізняють специфічні форми, спричинені гонококами, хламідіями, мікоплазмами чи туберкульозною інфекцією, та неспецифічні – викликані умовно-патогенними бактеріями.
Симптоми сальпінгоофориту
Клінічна картина залежить від форми та стадії хвороби. Гострий сальпінгоофорит має яскраві прояви, тоді як хронічний часто протікає малопомітно, але з часом викликає серйозні зміни в органах малого таза.
- біль у нижній частині живота, іноді з іррадіацією у поперек або стегно;
- підвищення температури тіла, озноб, слабкість;
- гнійні або слизові виділення з неприємним запахом;
- порушення менструального циклу;
- біль або дискомфорт під час статевого акту;
- у хронічній формі – відчуття важкості, зниження лібідо, проблеми із зачаттям.
У разі загострення хвороба може супроводжуватися симптомами інтоксикації – нудотою, втратою апетиту, головним болем.
Причини сальпінгоофориту
Основними причинами є інфекційні агенти, які потрапляють у маткові труби з нижніх відділів статевої системи.
Ключові причини розвитку сальпінгоофориту:
- інфекції, що передаються статевим шляхом (гонорея, хламідіоз, трихомоніаз);
- наслідки абортів, пологів або діагностичних маніпуляцій;
- тривале використання внутрішньоматкової спіралі;
- порушення особистої гігієни;
- ослаблений імунітет;
- переохолодження, стреси, гормональні збої.
Іноді запалення починається через перенесення інфекції з інших органів – наприклад, при запаленні сечового міхура або інших урологічних проблемах.
Діагностика сальпінгоофориту
Діагностика базується на поєднанні клінічних, лабораторних і інструментальних методів. Спочатку лікар проводить гінекологічний огляд, під час якого може виявити болючість у ділянці придатків, збільшення або ущільнення яєчників і труб.
Далі призначаються мазки на флору та ПЛР-тести для виявлення збудників інфекцій. Для оцінки ступеня запалення виконують загальний аналіз крові (з підвищенням рівня лейкоцитів і ШОЕ).
УЗД органів малого таза допомагає визначити набряк, збільшення придатків, наявність спайок або рідини в черевній порожнині. У складних випадках проводиться лапароскопія – малоінвазивна процедура, що дозволяє одночасно поставити діагноз і при потребі виконати лікувальні дії.
Лікування сальпінгоофориту
Тактика лікування залежить від форми захворювання. Гострий сальпінгоофорит потребує невідкладної терапії, тоді як при хронічному головна мета – запобігти загостренням і ускладненням.
Основу лікування становить етіотропна терапія – усунення причини інфекції за допомогою антибіотиків. Препарати підбираються індивідуально з урахуванням чутливості збудника. Додатково призначаються знеболювальні, протизапальні та дезінтоксикаційні засоби.
Після гострої фази ефективною є фізіотерапія – електрофорез, ультразвук, магнітотерапія, яку можна пройти у відділенні фізіотерапії. Вони сприяють покращенню кровообігу, зменшують запалення і допомагають уникнути утворення спайок.
У разі гнійних ускладнень або непрохідності труб показане хірургічне лікування в стаціонарі. Лікар видаляє гнійний вміст, розсікає спайки або, при необхідності, проводить реконструкцію маткових труб.
Профілактика
Профілактика сальпінгоофориту базується на запобіганні інфекціям та своєчасному лікуванні запальних процесів. Жінці рекомендується дотримуватися інтимної гігієни, використовувати бар’єрні методи контрацепції, уникати переохолодження та регулярно проходити гінекологічні огляди.
Особливо важливо не ігнорувати симптоми – біль, виділення або підвищену температуру. Рання діагностика значно підвищує шанси на повне одужання без ускладнень.
Реабілітація
Після перенесеного сальпінгоофориту організму потрібен час для відновлення. У період реабілітації важливо дотримуватися здорового способу життя, збалансовано харчуватися, уникати стресів і зміцнювати імунітет.
При хронічних формах жінці можуть рекомендувати санаторно-курортне лікування з використанням грязей і мінеральних вод. Такі методи сприяють покращенню кровообігу в органах малого таза й відновленню їхньої функції.
Часті питання (FAQ)
Чи можна завагітніти після сальпінгоофориту?
Так, але все залежить від ступеня ураження труб і своєчасності лікування. Якщо в результаті хвороби не утворилися спайки, шанси на вагітність залишаються високими.
Чи лікується хронічний сальпінгоофорит повністю?
Хронічна форма вимагає тривалої терапії й постійного контролю, але за правильного лікування можливо досягти стабільної ремісії.
Чи боляче лікувати сальпінгоофорит?
Сучасні методи лікування практично безболісні. У гострій фазі застосовують препарати для знеболення, а в разі операції – мінімально інвазивні техніки.
Чи можна займатися сексом під час лікування?
Ні. Під час лікування статеві контакти заборонені, щоб не погіршити стан і не поширити інфекцію.