Що це таке?
Піометра – це важке гнійне запалення порожнини матки, при якому її стінки заповнюються гнійним вмістом через порушення відтоку секрету. Найчастіше цей стан розвивається у жінок у менопаузі або після хірургічних втручань, проте може виникати і в репродуктивному віці. Це невідкладна патологія, яка становить загрозу для життя, адже інфекція може швидко поширитися на навколишні органи або спричинити сепсис.
Основою хвороби є поєднання запалення ендометрію та утрудненого відтоку гнійних мас. Шийковий канал у таких випадках часто закритий або звужений, тому гній накопичується в матковій порожнині, розтягуючи її стінки. Без своєчасної допомоги може відбутися розрив матки та витікання інфікованого вмісту в черевну порожнину.
Види
За характером перебігу піометру поділяють на кілька видів:
- Гостра піометра – розвивається швидко, супроводжується вираженою інтоксикацією, болем і підвищенням температури.
- Хронічна піометра – протікає мляво, симптоми стерті, часто виявляється випадково під час обстеження.
- Післяопераційна або постпологова піометра – виникає внаслідок інфікування після гінекологічних маніпуляцій чи пологів.
У клінічній практиці найнебезпечнішою вважається гостра форма, оскільки вона потребує невідкладної хірургічної допомоги.
Симптоми піометри
Картина захворювання може бути різною – від поступового наростання симптомів до раптового погіршення стану. У типових випадках жінка відчуває наростаючий біль унизу живота, загальну слабкість, втрату апетиту, підвищення температури. При прогресуванні хвороби біль стає різким, пульсуючим, може з’являтися неприємний запах із піхви.
- сильний біль у нижній частині живота;
- лихоманка, озноб, підвищення температури понад 38°C;
- виділення з неприємним гнійним або солодкуватим запахом;
- збільшення матки, відчуття тяжкості;
- загальна слабкість, головний біль, нудота;
- у важких випадках – симптоми інтоксикації, падіння артеріального тиску.
Якщо шийка матки повністю закрита, виділень може не бути, і тоді накопичення гною не помітне зовні. Саме тому жінка іноді звертається до лікаря вже на стадії ускладнень.
Причини
Піометра завжди є наслідком проникнення інфекції в матку та порушення її природного відтоку. Найчастіше виявляють змішану бактеріальну флору – стафілококи, стрептококи, кишкову паличку або анаероби. Існує низка факторів, які підвищують ризик розвитку захворювання.
- запальні захворювання органів малого таза;
- травми шийки матки під час пологів або абортів;
- пухлини, що перекривають цервікальний канал;
- післяопераційні ускладнення;
- атрофічні зміни слизової у періоді менопаузи;
- використання внутрішньоматкових засобів контрацепції без контролю лікаря.
У більшості випадків хвороба розвивається поступово – спочатку виникає ендометрит, який без лікування переходить у піометру.
Діагностика
Діагностика піометри базується на сукупності клінічних симптомів, гінекологічного огляду та інструментальних досліджень. Під час огляду лікар може виявити збільшену, болючу матку, іноді – гнійні виділення з шийкового каналу.
УЗД органів малого таза показує розширену порожнину матки з рідиною або неоднорідним вмістом. Для уточнення природи запалення проводять бактеріологічні аналізи мазків із піхви та шийки матки. Аналіз крові зазвичай демонструє підвищений рівень лейкоцитів і ШОЕ.
У складних випадках може бути призначена гістероскопія – процедура, яка дозволяє оглянути внутрішню поверхню матки та прицільно взяти матеріал для аналізу.
Лікування піометри
Тактика лікування залежить від стадії процесу, віку жінки, наявності супутніх хвороб і репродуктивних планів. Головна мета – видалити гній, ліквідувати інфекційне джерело та запобігти поширенню запалення.
Консервативне лікування
На початкових етапах можливе медикаментозне лікування під контролем лікаря. Призначають антибіотики широкого спектра, спрямовані на усунення бактеріальної інфекції. Застосовується інфузійна терапія для зменшення інтоксикації, жарознижувальні препарати, а також засоби, що стимулюють скоротливу активність матки для евакуації вмісту.
Якщо шийковий канал частково прохідний, лікар може виконати його обережне розширення (бужування), щоб забезпечити відтік гною. Обов’язково проводиться спостереження за станом пацієнтки за допомогою УЗД.
Хірургічне лікування
У більшості випадків, особливо при закритій піометрі або ризику розриву матки, необхідне хірургічне втручання. Найчастіше виконується розкриття шийкового каналу з видаленням гнійного вмісту та промиванням порожнини антисептичними розчинами.
При повторних рецидивах, у жінок у постменопаузі або при підозрі на пухлину лікар може рекомендувати видалення матки (гістеректомію). Це радикальний, але життєзберігаючий метод, який запобігає розвитку сепсису.
Після операції проводиться курс антибактеріальної терапії, дезінтоксикаційних і відновлювальних заходів.
Профілактика
Профілактика полягає у своєчасному лікуванні будь-яких запальних процесів статевих органів, регулярних гінекологічних оглядах і контрольному УЗД після пологів або операцій. Не можна займатися самолікуванням і використовувати внутрішньоматкові засоби без лікарського контролю.
Жінкам у менопаузі слід особливо уважно стежити за своїм станом, оскільки атрофічні зміни слизової підвищують ризик розвитку піометри.
Реабілітація
Після лікування жінці необхідно відновити мікрофлору піхви, нормалізувати імунний статус і функцію яєчників (якщо вони збережені). Рекомендовано курс вітамінів, фізіотерапія та спостереження у гінеколога протягом кількох місяців.
У випадку хірургічного лікування особлива увага приділяється профілактиці спайок, контролю загоєння та загальному відновленню організму.
Часті питання (FAQ)
Чи можна вилікувати піометру без операції?
Лише на ранніх етапах і під постійним контролем лікаря. При накопиченні великої кількості гною без хірургічного втручання не обійтися.
Чи небезпечна піометра для життя?
Так. Без лікування можливий розрив матки, сепсис і смерть пацієнтки.
Чи впливає піометра на фертильність?
Так, при тривалому запаленні можуть утворюватися спайки та структурні зміни матки, які ускладнюють зачаття.
Чи можна попередити хворобу?
Регулярні профілактичні огляди, лікування інфекцій і контроль після пологів чи операцій значно знижують ризик розвитку піометри.