Що це таке?
Прееклампсія – це серйозне ускладнення вагітності, яке виникає після 20-го тижня гестації та проявляється підвищенням артеріального тиску і появою білка в сечі. Це стан, що вражає судини, нирки, печінку та інші органи майбутньої матері, створюючи загрозу як для неї, так і для дитини. Прееклампсія є однією з провідних причин ускладнень вагітності у світі, тому її своєчасне виявлення та контроль мають вирішальне значення.
Проблема полягає в тому, що початок хвороби може бути непомітним – багато жінок не відчувають жодних симптомів, поки стан не переходить у тяжку форму. Без лікування прееклампсія може призвести до еклампсії – небезпечного стану з судомами, що загрожує життю матері й дитини.
Про захворювання
Прееклампсія належить до групи гіпертензивних розладів вагітності. Її розвиток пов’язаний із порушенням формування судин плаценти, через що кровотік між організмом матері та плода стає недостатнім. Це викликає пошкодження ендотелію (внутрішньої оболонки судин), спазм артерій і підвищення тиску.
На цьому тлі порушується робота нирок і печінки, з’являються набряки, у сечі виявляють білок, а в крові – зниження кількості тромбоцитів. Якщо не вжити заходів, стан може швидко прогресувати, викликаючи відшарування плаценти, затримку розвитку плода або навіть передчасні пологи.
Найчастіше прееклампсія розвивається у жінок із першою вагітністю, багатоплідною вагітністю або у тих, хто має хронічні захворювання серця, нирок чи цукровий діабет.
Види
За ступенем тяжкості прееклампсія поділяється на кілька форм.
- Легка форма – характеризується помірним підвищенням тиску та мінімальними змінами в аналізах.
- Середня форма – тиск перевищує 150/100 мм рт. ст., спостерігається протеїнурія (білок у сечі) і набряки.
- Тяжка форма – супроводжується високим тиском понад 160/110 мм рт. ст., головними болями, порушенням зору, різким набряком, зниженням діурезу.
Також виділяють ранню прееклампсію (до 34 тижнів) і пізню прееклампсію (після 34 тижнів), що має значення для прогнозу вагітності.
Симптоми прееклампсії
Прояви прееклампсії можуть бути різними – від малопомітних до виражених. На ранніх стадіях жінка може відчувати лише легке нездужання, тому регулярні вимірювання артеріального тиску та аналіз сечі є надзвичайно важливими.
- підвищення артеріального тиску (вище 140/90 мм рт. ст.);
- набряки обличчя, рук, ніг, які не зникають після відпочинку;
- швидке збільшення маси тіла через затримку рідини;
- головний біль, запаморочення, миготіння “мушок” перед очима;
- біль у верхній частині живота або під ребрами;
- нудота, блювання;
- зниження кількості сечі;
- загальне відчуття втоми, слабкість.
У тяжких випадках можуть з’являтися судоми, порушення зору та свідомості – це вже ознаки переходу у фазу еклампсії, що вимагає негайної медичної допомоги.
Причини прееклампсії
Єдиного механізму розвитку прееклампсії поки не встановлено, але відомо, що вона виникає внаслідок порушення формування судин плаценти та реакції імунної системи матері на вагітність.
- генетична схильність;
- перша вагітність;
- багатоплідна вагітність;
- артеріальна гіпертензія або хвороби нирок;
- цукровий діабет;
- ожиріння;
- вік понад 35 років;
- аутоімунні порушення (наприклад, антифосфоліпідний синдром);
- дефіцит вітаміну D, кальцію, білка.
Також доведено, що підвищений ризик мають жінки, які перенесли прееклампсію під час попередньої вагітності.
Діагностика
Діагноз прееклампсії встановлюється на основі клінічних даних і лабораторних обстежень. Основними критеріями є підвищений артеріальний тиск і наявність білка в сечі.
Проводиться регулярний контроль тиску, аналізи сечі, біохімічні дослідження крові (для оцінки функції нирок і печінки), визначення рівня тромбоцитів. Також оцінюється стан плода – за допомогою УЗД, доплерометрії та кардіотокографії (КТГ).
Якщо результати свідчать про погіршення стану, жінку госпіталізують для спостереження й лікування у стаціонарі.
Лікування прееклампсії
Тактика лікування залежить від ступеня тяжкості та терміну вагітності. Основна мета – зниження артеріального тиску, поліпшення кровопостачання плаценти та профілактика судом.
Жінці призначають постільний режим, дієту зі зниженим вмістом солі, контроль кількості рідини. Використовуються антигіпертензивні препарати, сечогінні засоби (за показаннями), препарати магнію для запобігання судомам.
У разі тяжкої прееклампсії єдиним ефективним методом лікування залишається розродження. Якщо стан матері або плода погіршується, проводять стимуляцію пологів або кесарів розтин – навіть до терміну доношеної вагітності.
Після пологів симптоми зазвичай зникають протягом кількох днів, але спостереження триває, оскільки ускладнення можуть розвинутися і після народження дитини.
Профілактика прееклампсії
Профілактика полягає у регулярному спостереженні під час вагітності. Лікар контролює артеріальний тиск, вагу, аналізи сечі. Жінкам із групи ризику рекомендують прийом низьких доз аспірину з ранніх термінів, препарати кальцію, а також корекцію харчування.
Раціон має бути збалансованим, із достатньою кількістю білка, овочів і вітамінів. Важливо уникати перевтоми, надмірних стресів і контролювати збільшення маси тіла.
Велике значення має своєчасне лікування хронічних захворювань – гіпертонії, цукрового діабету, нефропатій.
Реабілітація
Після пологів жінці, яка перенесла прееклампсію, необхідно продовжити медичний контроль ще принаймні кілька місяців. Регулярно вимірюється артеріальний тиск, проводяться аналізи крові та сечі, оцінюється функція нирок і печінки.
Рекомендується збалансоване харчування, помірна фізична активність після відновлення, контроль ваги та відмова від шкідливих звичок. Також важливо пройти консультацію кардіолога, оскільки у таких жінок у майбутньому підвищений ризик гіпертонії та серцево-судинних хвороб.
Часті питання (FAQ)
Чи може прееклампсія виникнути знову при наступній вагітності?
Так, ризик повторного розвитку існує, особливо якщо попередній випадок був тяжким. Але за умови ретельного спостереження і профілактики вагітність може пройти успішно.
Чи впливає прееклампсія на дитину?
Так, може викликати затримку росту плода, малу вагу при народженні або передчасні пологи. Тому важливо вчасно виявити і контролювати стан.
Чи можна лікувати прееклампсію вдома?
Ні, це небезпечний стан, який потребує медичного спостереження. Самолікування може призвести до серйозних ускладнень.
Чи можна запобігти прееклампсії?
Повністю – ні, але рання діагностика та профілактичні заходи значно знижують ризик тяжких форм.