Про хворобу
Потиличні нерви формуються з верхніх шийних нервових корінців і забезпечують чутливість значної частини потилиці та верхньої частини голови. Великий потиличний нерв проходить від верхньої частини шиї до тім’яної ділянки, малий – ближче до зони за вухом, а третій іннервує нижню частину потилиці. Подразнення одного або кількох цих нервів може викликати характерний стріляючий біль.
Для потиличної невралгії типовий нападоподібний біль, який триває від кількох секунд до кількох хвилин і повторюється серіями. Між нападами може залишатися фонове печіння, чутливість шкіри або тупий біль. Часто при пальпації в місці виходу нерва відтворюється знайомий біль.
Стан зазвичай не загрожує життю, але може суттєво впливати на сон, працездатність і рухливість шиї. Головне завдання лікаря – переконатися, що біль справді має невралгічний характер, а не є проявом мігрені, ураження шийного хребта або іншої причини. Для первинної оцінки такого болю доцільна консультація невролога.
Види потиличної невралгії
У клінічній практиці потиличну невралгію описують за ураженим нервом, характером перебігу та ймовірною причиною. Такий поділ допомагає зрозуміти, де саме локалізований біль і які методи діагностики та лікування можуть бути корисними.
Клінічні варіанти перебігу:
- невралгія великого потиличного нерва – біль іде від верхньої частини шиї через потилицю до тім’яної ділянки;
- невралгія малого потиличного нерва – біль локалізується ближче до ділянки за вухом і бічної поверхні потилиці;
- невралгія третього потиличного нерва – біль частіше відчувається в нижній частині потилиці та верхній частині шиї;
- однобічний варіант – симптоми переважають з одного боку голови;
- двобічний варіант – біль виникає з обох боків, що потребує ширшої оцінки можливих причин;
- первинний або ідіопатичний варіант – точну причину після обстеження не вдається встановити;
- вторинний варіант – симптоми пов’язані з травмою, патологією шийного відділу, запаленням, пухлинним процесом або іншою структурною причиною.
Цей поділ умовний і не замінює діагноз. Наприклад, біль у потилиці після тривалого сидіння може бути м’язово-скелетним, а не невралгічним. Якщо є постійний тупий біль без прострілів і без болючості по ходу нерва, лікар повинен розглянути інші типи головного болю.
Симптоми потиличної невралгії
Найхарактерніший симптом – короткий різкий простріл у потилиці, який може поширюватися вгору по голові, за вухо або в напрямку ока. Біль часто описують як колючий, пекучий або електричний. Він може з’являтися раптово і повторюватися багато разів протягом дня.
Ознаки, які можуть відповідати потиличній невралгії:
- раптовий стріляючий або пекучий біль у потилиці;
- поширення болю від шиї вгору по голові або за вухо;
- болючість при натисканні на місце виходу потиличного нерва;
- підвищена чутливість шкіри голови, коли боляче торкатися волосся або лежати на подушці;
- посилення симптомів при поворотах або розгинанні шиї;
- відчуття печіння, поколювання або оніміння в потиличній зоні;
- короткі напади з фоновим ниючим болем між ними;
- однобічний або двобічний характер симптомів.
Потилична невралгія може супроводжуватися світлобоязню або нудотою, але такі симптоми частіше характерні для мігрені. Якщо головний біль триває годинами, має пульсуючий характер, посилюється при фізичній активності та супроводжується нудотою чи чутливістю до світла, лікар повинен оцінити мігрень. Якщо біль чітко провокується рухами шиї і супроводжується обмеженням її рухливості, можливий цервікогенний головний біль.
Причини потиличної невралгії
Потиличні нерви можуть подразнюватися через м’язове напруження, травму, зміни у верхньому шийному відділі хребта або локальне стискання. У частини пацієнтів точну причину встановити не вдається. Це не означає, що біль вигаданий, але потребує обережного формулювання діагнозу.
Можливі причини та пов’язані стани:
- травма шиї або потилиці, зокрема після падіння чи ДТП, після якої може знадобитися огляд ортопеда-травматолога;
- тривале напруження м’язів шиї та потилиці;
- дегенеративні зміни у верхньому шийному відділі хребта;
- артроз фасеткових суглобів C2-C3;
- рубцеві зміни або локальне подразнення після операцій чи ін’єкцій;
- запальні або інфекційні процеси в ділянці шиї;
- пухлинні або інші об’ємні утворення, що можуть впливати на нервові структури;
- ідіопатичний перебіг, коли причину не вдається підтвердити навіть після обстеження.
Не кожен зв’язок між МРТ-змінами в шиї та болем означає причинний зв’язок. Дегенеративні зміни часто трапляються і в людей без симптомів. Тому результат візуалізації має відповідати локалізації болю, неврологічному огляду та клінічній картині.
В даний час точних наукових даних немає, що масаж, прогрівання або мануальні техніки можуть універсально вилікувати потиличну невралгію незалежно від її причини. Такі методи можуть бути частиною симптоматичного лікування в окремих випадках, але не повинні замінювати діагностику.
Діагностика потиличної невралгії
Діагностика починається з детального опитування. Лікар уточнює, де саме починається біль, куди він віддає, скільки триває напад, чи є тригери, травми, біль у шиї, порушення зору, слабкість, оніміння, температура або інші неврологічні симптоми.
Під час огляду оцінюють рухливість шиї, м’язове напруження, чутливість шкіри, неврологічний статус і болючість по ходу потиличних нервів. Відтворення характерного болю при натисканні на зону нерва підтримує діагноз, але не є єдиним критерієм.
МРТ головного мозку або шийного відділу потрібна не всім. Її розглядають при нетипових симптомах, неврологічному дефіциті, травмі, підозрі на пухлинний, запальний або інший структурний процес, а також якщо клінічна картина не відповідає типовій невралгії. Обсяг необхідної діагностики визначає лікар після огляду.
Діагностична блокада потиличного нерва місцевим анестетиком може мати допоміжне значення. Якщо після правильно виконаної блокади біль суттєво зменшується, це підтримує діагноз, але не є абсолютним доказом. Подібне тимчасове полегшення може виникати і при інших головних болях. Якщо потрібно додатково оцінити функціональний стан периферичних нервів або виключити інше ураження нервової системи, за окремими показаннями може використовуватися електронейроміографія.
Методи лікування потиличної невралгії
Лікування залежить від причини, частоти нападів, інтенсивності болю та супутніх захворювань. У більшості випадків починають із консервативної тактики: корекції навантаження, роботи з м’язами шиї, медикаментозного контролю болю та усунення факторів, які підтримують подразнення нерва.
Методи, які можуть застосовуватися за показаннями:
- тимчасове зменшення навантаження на шию та корекція робочої пози;
- медична реабілітація з акцентом на рухливість шиї, контроль м’язового напруження та поступове повернення до звичних навантажень;
- знеболювальні або протизапальні препарати за рекомендацією лікаря;
- препарати для нейропатичного болю при стійких або повторних симптомах;
- блокада великого або малого потиличного нерва місцевим анестетиком з або без кортикостероїду у відібраних пацієнтів;
- фізіотерапія як частина комплексного лікування за наявності показань;
- ботулотоксин у деяких клінічних ситуаціях, хоча доказовість залежить від конкретного типу головного болю;
- радіочастотні або інші інтервенційні методи при хронічному болю, який не контролюється консервативно;
- хірургічне лікування лише в рідкісних випадках при підтвердженому структурному стисканні нерва.
Блокади можуть одночасно допомагати в діагностиці та тимчасовому зменшенні болю, але ефект у різних пацієнтів відрізняється. Їх не слід розглядати як гарантоване остаточне лікування. Якщо біль повертається, лікар оцінює причину рецидиву і доцільність інших методів.
Масаж і вправи можуть бути корисними при м’язовому компоненті, але агресивні маніпуляції на шиї без діагнозу небажані. Якщо головний біль виник раптово, дуже сильний, супроводжується слабкістю, порушенням мовлення, зору, свідомості, температурою або ригідністю шиї, потрібна термінова медична оцінка. При тяжкому больовому синдромі або складній неврологічній симптоматиці лікування може проводитися в межах напрямку неврології стаціонару.
Якщо консервативне та інтервенційне лікування не дає результату, а обстеження підтверджує структурну причину стискання або інше ураження нервових структур, пацієнту може знадобитися консультація за напрямком нейрохірургії.
Часті питання (FAQ)
Чим потилична невралгія відрізняється від мігрені?
При потиличній невралгії біль частіше короткий, стріляючий і локалізується по ходу потиличного нерва. Мігрень зазвичай триває довше, часто має пульсуючий характер і може супроводжуватися нудотою, світлобоязню та чутливістю до звуків.
Чи може біль віддавати в око?
Так. Через зв’язки між шийними та трійчастими сенсорними шляхами біль із потиличної ділянки може віддавати вперед, зокрема в ділянку ока або скроні.
Чи потрібно робити МРТ?
Не завжди. МРТ потрібна при нетиповому перебігу, неврологічних симптомах, травмі або підозрі на структурну причину. При типовій картині лікар може почати з клінічного огляду.
Чи допомагає блокада потиличного нерва?
У частини пацієнтів вона може суттєво зменшити біль на певний час і підтримати діагноз. Тривалість ефекту різна, тому метод підбирають індивідуально.
Чи можна лікувати потиличну невралгію лише масажем?
Ні. Масаж може зменшити м’язове напруження, але не усуває всі можливі причини подразнення нерва. Якщо біль повторюється, потрібна оцінка невролога або лікаря з лікування болю.
Коли потрібно звертатися терміново?
Термінова допомога потрібна при раптовому найсильнішому головному болю, слабкості, онімінні половини тіла, порушенні мовлення, зору, свідомості, температурі з ригідністю шиї або після значної травми.